Іван Семанюк, ввійшовши в українську літературу під псевдонімом Марко Черемшина, збагатив українське красне письменство високомистецькими творами, художній рівень яких не поступається найкращим європейським зразкам. Глибокий знавець селянського життя і побуту, він у своїх психологічно витончених новелах показав колоритну панораму життя прикарпатського села кінця ХІХ - початку ХХ ст., його обурення проти гніту та сваволі.
Народився письменник 13 червня 1874 р. на Гуцульщині, у с. Кобаки  Косівського району. Навчався у Коломийській гімназії, згодом - у Віденському університеті, де здобув звання доктора правничих наук. Спершу працював помічником юриста у Делятині, пізніше - адвокатом у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою.
Раптово помер 1927 р. на могилі батька у рідному селі. Похований у Снятині, де зараз є літературно-меморіальний музей письменника. Про життєвий та творчий шлях Марка Черемшини розповіли присутнім Марія Пороговська та Марія Вірстюк під час літературної години "Я виріс серед співанок...", яка відбулася 12 червня в читальному залі центральної районної бібліотеки. В рамках заходу влаштовано книжкову виставку «Марко Черемшина – співець покутського краю», де представлений набуток художнього слова митця: збірки новел „Карби", „Село вигибає", „Верховина", поезії, твори для дітей, переклади, літературно-критичні виступи, спогади, листи, а ще - його щоденник, в тексті якого прохоплюються риси самобутності автора, деталі певного історичного проміжку часу (1914-1915 рр.).
Також виставка знайомить користувачів із літературознавчими дослідженнями Я. Гояна, В. Бабія,  Є.Барана про долю та джерела творчості майстра слова, що розповів світові про свій знедолений та незламний люд.