Олекса Гірник
                     28.03.1912 - 21.01.1978
 Народився в Богородчанах на вулиці Похівській, яка нині має його ім'я.
Частина його героїчної біографії належить Калушу.
Сам став часточкою великої героїчної історії України, навіть дотичним до Шевченкового безсмертя, яке ніколи по його смерті не покидало Канів і гору, де він похований.
Своїм полум'яним подвигом записав себе у чин безсмертних, зовсім не дбаючи про це, як і про свою живу плоть, бо серце мав переповнене любов'ю до України.
Не мав і немає гріха, вкоротивши собі вік не на догоду відчаю чи розпачу через життєві негаразди і кошмар буття, бо по Христовій любові віддав найдорожче, що має - життя за друзів своїх, і Україна понад усе, а для нього навіть більше.
Той вогонь пішов від великого чеха Яна Гуса, який передбачав майбутнє України, від другого чеха Яна Палаха, що спалахнув факелом протесту супроти російської тьми у 1968 році.
Вогонь, яким спалахнув Олекса Гірник, освітив і освятив шлях боротьби за визволення України від есесерівського окупанта. І нині кличе до відсічі диким ордам з Півночі, відсічі мужньої і безстрашної. Його любов до рідної землі зразок нинішнім поколінням без пафосу, а єдино із доктрини Христової любові до чистого, вільного світу, де є закон, правда, справедливість, гуманізм. За це умер Олекса Гірник, Герой України, син галицького краю не чужий усій Шевченковій землі.
І вічна пам'ять нехай буде з ним.    
                                                                                                    Василь Бабій