Головна » Події » МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ "СЛАВНА СКРИНЯ МИСТЕЦЬКОГО РОДУ"
15:59
МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ "СЛАВНА СКРИНЯ МИСТЕЦЬКОГО РОДУ"
фото МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ

11 серпня шлях мистецького проекту "Славна скриня мистецького роду" проліг у села Лесівка, Гринівка, Нивочин, Старі Богородчани.

                 Мистецький проект
                МИ – УКРАЇНЦІ, ТРИМАЙМО НАШ ДУХ
Проект "Славна скриня мистецького роду" цього разу був зреалізований в селах, що входять в Старобогородчанську ОТГ. Першими свої таланти перед організаторами проекту, культпрацівниками, представниками влади, односельчанами розкрили жителі невеличкого, але цікавого своєю історією та людьми села - Лесівки.
Мала батьківщина талановитого західноукраїнського письменника, майстра короткої психологічної новели Михайла Яцківа, чиє ім'я І. Франко поставив поруч з іменами М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В. Стефаника, Марка Черемшини, має й іншу, трагічну сторінку в історії: у 1950 році всіх його мешкаців було примусово виселено. Зараз тут проживає 350 жителів.
"Завітайте у Лесівку, завітайте люди добрі" - саме такою піснею зустрічали гостей аматори. Завідуюча клубом Марія Стефанів (до речі, мати шістьох дітей), огляд творчих робіт розпочала з родинної скрині, що таїть у собі історію України, села, батьків. Ось на стрічці - шлюбні перстені її бабусі Катерини та діда Юрка. Тут же - віночок молодої, вишита маминими руками шлюбна сорочка для батька. А он там красуються пекарські вироби, адже село багате на талановитих кухарів, майстрів випічки. Зокрема, жодне весілля не обходиться без Ярослави Гаврилюк чи Марії Новицької, які вміло готують страви. Запашні мистецькі весільні короваї та калачі випікає також Марія Олексин.
Як і скрізь, люди у Лесівці талановиті до вишивки. В експозиції ми побачили килими, серветки та рушники Олени Данилюк, квіти та образи Любов Корнутій, оригінальні роботи Галини Олексин, Любові Феценець. Вмілі руки Ігоря Здерки (правнук сестри Михайла Яцківа) виготовляють дуже гарні колиски, а Василь Гложик спеціалізується на таких потрібних на селі речах, як граблі, кісся. Виставлені також давні речі: постоли, гасова лампа.
Концертна програма засвідчила, якою величезною є любов лесівчан до рідного краю, України, її історії, до Всевишнього. Вразила співуча родина Стефанівих, у виконанні яких (у різному складі) прозвучало ряд пісень: "Без тебе в'януть в душі моїй квіти", "У лісі під дубом столітнім", "Зозуля", "Мамина молитва". Розпочав дійство церковний хор піснями "Я сиджу у ніг Ісуса" та "Україно, молюся за тебе". Пісню "Запитаю я" виконала правнучка Михайла Яцківа Ірина Лис, а вокальна група зачарувала твором "Стежечко моя". Бурхливо аплодував зал Андрієві Приймаку, який вийшов на сцену з сучасною патріотичною піснею "Біля тополі". Мішаний хор виконав пісню "Ой, ви коні воронії".
Приємно, що в залі і на сцені було багато дітей, молоді, а були й старші. Приміром, 80-річна Юстина Хмелівська прийшла в клуб, бо "кортіло подивитися", а 87-річна Анна Пронь складає вірші, має чудову пам'ять. Пані Анна прочитала поезію про братську могилу в селі, про Лесівку.
Музикою та хлібом-сіллю зустріли нас у Гринівці. А ще - вишу-каними мистецькими роботами сільських умільців. Погодьтеся, дуже рідко в селах нині поширене ковальське мистецтво. А от Володимир Кормило вміє надавати життя невиразним шматкам металу, перетворюючи їх у дверні ручки і навіть троянди. Зача ровують вишиті бісером та нитками образи Ярослави Гложик, неповторні речі з бісеру у виконанні Тетяни Надраги. З початкових класів вишиває Марія Яцків, яка представила на огляд рушники, серветки, а також пацьорки, ґердани. І не тільки вишиває, а й співає у різних колективах зі шкільних років, нині є учасницею фольклорного ансамблю. Параска Манджара замилувала весільними прикрасами, віночками, а Олеся Лесів - вишитими пейзажними картинами. Мар'яна Хмелівська вишиває переважно сорочки, але найбільше всім запам'ятався вишуканий торт під назвою "25 років рідній Україні".
Приємно здивували також 81-річна Марія Сенич, адже в такому поважному віці випікає неперевершені короваї, та 86-річна Олена Трінчук, у колекції якої вишиті килими, рушники, доріжки. Поетичні збірки та куточок публікацій у різних виданнях представила Софія Новицька.
Концертна програма також була насичена номерами, які свідчать про велику набожність гринівчан, любов до рідного села та України. Ведучі нагадали про те, що 2016-ий - рік Божого милосердя, тож нехай він стане нагодою до примирення. Діти зачитали молитву за Україну, прозвучала пісня "Моліться, люди всі, до Бога". Також гринівчани вшанували матір, яка є в кожного з нас і з якої бере початок все на землі (вокальна група). У той вечір зі сцени лунало поетичне слово (Софія Новицька), театралізоване мистецтво (сценка за поемою Т. Шевченка "Наймичка", уривок з українських вечорниць). Фольклорний колектив додав свіжості та динамічності своїми коломийками і піснею "Ой там, на току, на базарі", Галина Хмелівська - авторською піснею. Приємно, що мистецтво села активно підтримує молодь: учні школи показали свої таланти у танцях ("Зимовий вальс", "Дівчина-весна", керівники Марія Цюпа і Руслана Ярохіна). Завершився концерт піснею "Єднаймося, люба родино" у виконанні всіх учасників дійства.
У будинку культури с. Нивочин акція розпочалася з благословення о. Романа та пісень у виконанні церковного хору: "Люблю тебе, люблю всім серцем, Боже", "Радуйся, Свята Маріє". Коротко розповіла про Нивочин, мистецькі традиції села староста Марія Морошан. Подальша програма була побудована так, що ведучі знайомили із сільськими талантами, а учасники художньої самодіяльності доповнювали їх піснями, танцями, сценками.
Як і всюди, творчі люди села найбільш розмаїто представили вишивку. Любов Вагіль вишиває хрестиком, низинкою, гладдю, її роботи є у місцевій церкві, в сусідів та знайомих, у доробку Ганни Бобик - чудові образи, сорочки, картини, Оксана Цюпа - майстер вишивки бісером. Мистецькими є роботи Дарії Говери та Тетяни Феценець, Іванна Павлюк працює в стилі макраме. Свіжістю і водночас давниною віє від тканих виробів Галини Гебу ри. Серед розмаїття творчих робіт виділяються різьбярські у виконанні Ярослава Воєводіна. Завдячуючи своєму таланту, митець прикрасив не один іконостас у довколишніх храмах. Є у Нивочині й свої коровайниці - Ганна Гошівська та Парасковія Говера, фотограф Віталій Вагіль, у доробку якого чимало фотосесій та майже півсотні відзнятих весіль. Гордістю села є кандидат геолого-мінералогічних наук, крайовий писар Прикарпатської січі Роман Морошан.
Любов до України, до церкви, рідного села нивочинці відобразили у сценічних номерах, які представили родинний ансамбль Говерів ("Мамина молитва"), вокальна група дівчат ("Нас весна не так зустріла"). Галина Магас розвеселила гуморескою "У селі нам добре жити", тематику родинного дому продовжили Галина Хмелівська (авторська пісня "Наймиліший куточок у світі"), Наталія Данилюк ("Музика рідного дому"). Діалог поколінь відтворили у сценці "Розкажи, бабусю" Галина Магас із внучками Марійкою та Богданкою.
Аматори та гості вшанували захисників мирного українського неба, зокрема й п'ятьох вихідців з цього невеликого села: Андрія та Михайла Вагілів, Леоніда Морошана, Ігоря Дутчака, Теодора Басараба.
Зворушливим був заключний акорд мистецької акції у цьому селі - пісня "Єднаймося, люба родино" у виконанні всіх аматорів та гостей.
Вже традиційно найактивніші учасники мистецького проекту сіл Лесівка, Гринівка та Нивочин отримали подяки від начальника відділу культури, національностей і релігій РДА Галини Канюк та заступника голови РДА Василя Поштарюка.
                                                                                       Михайло ЗАХАРЧУК,
(Звіт про те, чим багата старо-богородчанська мистецька скриня, читайте в одному з наступних випусків "Слова народу").                                              «Слово народу», 23 вересня 2016 року, С.3
 

 

 

Категорія: Події | Переглядів: 260 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0