Головна » Події » ПРОЕКТ "ПИСЬМЕННИКИ"
13:39
ПРОЕКТ "ПИСЬМЕННИКИ"
фото ПРОЕКТ

Михайло Павлик
(17.09.1853 - 26.01.1915)
Ім'я Михайла Павлика більше знане серед філологів, частково істориків. Широкому (хоча який він зараз широкий?) читацькому загалу більше невідоме, ніж відоме.
На мою думку, твори М. Павлика відносяться до класики не першого ряду, але вони міцно увійшли в українську літературу.
Народився в с. Монастириське біля Косова. Після навчань в Косові, Снятині, в Коломийській гімназії вступив до Львівської академічної гімназії, а далі став студентом філософського факультету Львівського університету.
Львів в ті часи був для галицької інтелігенції таким собі маленьким Парижем, де буяло культурне, громадське, літературне життя.
Михайло Павлик наче вродився для подібної стихії. Тут вистачало простору для його активної натури.
Доля звела його із Іваном Франком, із цього утворився творчий тандем для громадської діяльності.
Сказати, що М. Павлик розчинився в тіні Великого Каменяра буде неправдиво.
Вони обидва зірки різної величини: Франкова велика, Павликова менша, але обидві знаходяться на літературному небозводі.
Часопис «Друг» який тримали на своїх плечах Франко і Павлик гальванізував громадське і літературне життя Львова, Галичини. Цей орган вів боротьбу проти «язичія» за чистоту народної мови.
Після закриття владою «Друга» зусиллями М. Павлика і Франка виходить «Громадський друг». Це дорого коштувало М. Павликові, його засуджено до шести місяців ув'язнення.
Були ще й інші видання, активна праця в НТШ (Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові). Для мене М. Павлик - передовсім письменник. Він і поет, і прозаїк. Прозові твори сильніші. «Ребенчукова Тетяна», «Пропащий чоловік», «Вихора», «Юрко Куликів» складають творчу спадщину автора. Письмо насичене, міцне, наповнене драматичними колізіями, в ньому поезія і стихія гуцульського характеру, мова народна, притаманна цьому регіону.
При цьому цікавий сюжет і несподівані ескапади кульмінацій і розв'язок. Попри деяку їхню архаїку і нині становлять читацький інтерес.
Не навернувшись нині до М. Павлика, втрачаємо частку самого себе.
                                                                           В. БАБІЙ

Категорія: Події | Переглядів: 9 | Додав: admin | Рейтинг: 5.0/1