Головна » Події » ГОРТАЮЧИ ЖУРНАЛИ: «Перевал», ч. 3-4, 2018 Від Зриву - до Злуки
09:10
ГОРТАЮЧИ ЖУРНАЛИ: «Перевал», ч. 3-4, 2018 Від Зриву - до Злуки
фото ГОРТАЮЧИ ЖУРНАЛИ: «Перевал», ч. 3-4, 2018 Від Зриву - до Злуки

ГОРТАЮЧИ ЖУРНАЛИ: «Перевал», ч. 3-4, 2018
Від Зриву - до Злуки
Як і два попередні тематичні зшитки всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу «Перевал» (спарені числа №3-4/2017 і №1-2/2018), черговий випуск №3-4/2018 цього часопису, що знову вийшов під девізом «Україна - понад усе!», також присвячений історичним віхам на шляху до нашої Незалежності: в основних матеріалах журналу йдеться про 100-річчя Української революції в Галичині, створення ЗУНР та Злуки ЗУНР і УНР.
«Пульс часу» - образно кажучи, на ньому тримають своє перо письменники, публікації яких пройняті вболіванням за Україну та за її сьогодення й майбутнє. Саме про це й розмірковують у своєрідному заспіві до цього випуску очільник Івано-Франківської обласної організації НСПУ Євген Баран в есе «Земля Ніоби» та головний редактор журналу «Перевал» Ярослав Ткачівський у публіцистичному виступі «Що з нами буде?: Думки про газету, журнал, книжку, мову й українців».
Розділ «Поезія» формують добірки віршів Івана Війтенка (с. Коршів Коломийського району), Петра Вольвача (м. Київ), Тараса Девдюка (м. Чикаго, США), Ігоря Куриліва (м. Київ), Василя Лесіва (м. Івано-Франківськ), Омеляна Лупула (м. Чернівці) та Олександра Смика (м. Тернопіль), а нові твори лауреата Шевченківської премії Романа Горака (м. Львів), Ніни Валіпавлової (Косівщина), Михайла Гринюка (Тлумаччина), Ігоря Кубика (м. Івано-Франківськ), Марії Моклиці (м. Луцьк), Людмили Москалюк (м. Київ), Сергія Федаки (м. Ужгород) та Івана Яцканина (м. Пряшів, Словаччина) становлять розділ «Проза»). Вказані назви міст і сіл ілюструють постійну розлогу авторську географію - Прикарпаття, Україна, Європа, Америка...
У сучасних часописах не так часто можна надибати драматичні твори, а от у нинішньому випуску журналу «Перевал» в розділі «Драматургія» уміщено аж дві п'єси: «Два театри» Єжи Шанявського - один із найвидатніших польських драматургів XX століття, а також «Крик на хуторі» нинішнього білоруського популярного майстра сценічної літератури Володимира Бутромеєва.
Краєзнавці й літератори Василь Бабій і Володимир Морозюк, Катерина Кріль та Ірина Яблонь у розділі «Гордість нації» розповідають про наших славних галичан, письменників, просвітян і державотворців у часи ЗУНР - ось далеко неповний перелік славетних прізвищ: Іван Франко, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Марійка Підгірянка, Ольга Дучимінська, Наталя Кобринська, Ярослав Окуневський, Юрій Шкрумеляк, Мирослав Ірчан, Василь Атаманюк, Михайло Козоріс, Олесь Бабій, Микола Федюшка (псевдонім Євшан),Андрій Чайковський, Степан Шухевич, Левко Бачинський, Богдан Лепкий, Василь Пачовський, Остап Луцький, Степан Чарнецький, Роман Купчинський, Володимир Бірчак, Михайло Яцків, Василь Лімниченко, Богдан-Юрій Кравців, Галина Орлівна (Мневська), Левко Лепкий, Дмитро Макогон, Євген Маланюк, Михайло Павлик...
«Незабутні» - таку назву має розділ, у якому вирує нестерпний біль утрати непересічних українських письменників Степана Пушика, Тараса Мельничука, Олександра Смоляка, Петра Сороки, Івана Деркача та фотомайстра Василя Пилип'юка ін. Відлунням пам'яті звучать присвяти й щемливі оповіді про цих митців, якими з читачами поділилися Євген Баран, Ярослав Ткачівський, Василь Курищук і Олександр Смирнов.
У постійному розділі «Слово про слово» не тільки йдеться про нові твори українських письменників Павла Мовчана, Ярослава Ткачівського, Віктора Гриценка, Олега Короташа, Лесю Шмигельську, Наталі Дзюбенко-Мейс та інших літераторів, з якими нас знайомлять Василь Рябий, Ольга Слоньовська, Ірина Фотуйма, Ігор Фарина, Марта Хороб та Антоніна Царук, але й про творчість лауреата Нобелівської премії в галузі літератури, Почесного доктора ПНУ ім. В. Стефаника, сучасної білоруської письменниці Світлани Алексієвич, уродженки Івано-Франківська, де нещодавно відбулася наукова конференція «Людські голоси Світлани Алексієвич», приурочена до ювілею письменниці, що вправно описав літературознавець і письменник Степан Хороб. А поет, художник і мистецтвознавець Мирослав Аронець у розділі «Художня галерея «Перевалу» майстерно репрезентував творчість івано-франківської художниці Марії Корпанюк, репродукціями робіт якої проілюстровано спарений номер часопису.
Завершальною нотою тематично насиченого випуску «Перевалу» є розділ «На останніх сторінках часопису», де вміщено добірку свіжих новин з літературно-мистецького життя Прикарпаття, нарис академіка Володимира Качкана про співака і педагога Михайла Стефанюка та розлогу кореспонденцію про впевнену ходу Михайла Сидоржевського на посаді голови Національної спілки письменників України.
                          Ярослав ТКАЧІВСЬКИЙ, головний редактор журналу «Перевал»

Категорія: Події | Переглядів: 15 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0