Василь ДОБРЯНСЬКИЙ
Василь із роду Добрянських, окрім цього імені належить до письменницького роду. Це ще давно і зовсім якось його запримітив вже покійний Павло Добрянський. В часи, коли саме був головою обласної організації НСПУ. Виявилося, що вони обидва земляки із Вінниччини, в усякому разі зі Східної України. Але прийшли до нас не як визволителі, а через примхи долі.
Прийшов час, Василь став письменником, а по часі обійняв таку ж посаду як Павло – став очільником обласної організації письменників.
І був ним і був. Аж поки не дуже зручне крісло голови посів Євген Баран.
Василь Добрянський якийсь час працював редактором «Західного кур'єра», редактором богородчанського «Слова народу». Згодом заступником голови РДА у Богородчанах.
А нині він на творчих хлібах, благо пенсійний спокій дає таку привілегію: писати скільки сил вистачає.
Спочатку Василь відточував свою майстерність на писанні короткої прози. І це йому вдавалося не зле.
Третій (для мене він саме такий) період творчості Василя увінчаний лаврами успіху. Вийшло з-під його пера кілька романів, а саме: «Зламані сходи», «Пернач полковника Вухналя». А роман «Пастка на полоза» був увінчаний Гран-прі конкурсу романів «Коронації слова». Серед десяти Василів, членів нашої письменницької, регіональної спілки Василь Добрянський попадає у «десятку».

                                                                    Василь Бабій, письменник-просвітянин