Вплетіть, матусю, свічечку  в  колосся
І  запаліть, поставте  на  вікні...
Може  в  цю  пізню  перемерзлу  осінь
Сюди  вернутись  випаде  й  мені...

Може  і  я  в  холодному  тумані
Свою  стежину  в  дім  наш  віднайду...
І  зажевріють  кетяги  багряні
Калини, що  зосталась  у  саду

І  запеклась  кривавою  росою,
Неначе  спалах  східної  зорі,
Коли  мене  смертельною  косою
Підтяв  безжальний  голодовий  рік...

Насипте, мамо, пригорщу  пшениці
І  залишіть  яріти  на  вікні.
Цей  запах  хліба...Він  і  досі  сниться,
Колоссям  проростає  у  мені...

Я  ним  ніяк  насититись  не  можу,
Крізь  темний  морок  в  розпачі  кричу!..
Згадай  про  нас, заморених, мій  Боже,
І  запали  вселенськую  свічу...
                                     Наталія Данилюк
Голодомор – це одна з найтрагічніших сторінок нашої історії, яка пекучим болем крає серце всіх людей. Голод – це не тільки смерть, але   й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.
До сумної дати – Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні у читальному залі центральної районної бібліотеки ім.. М.Яцківа влаштовано книжково-ілюстративну  виставку «Хліб ціною життя». Книги свідчать про ті страшні часи, муки і страждання, які довелось перенести нашому народу.
Ми повинні пам’ятати свою історію, молитись за душі убієнні голодом і просити Господа, щоб ті жахіття ніколи більше не повторились. Схилімо низько голови, вшануймо пам'ять жертв Голодомору та політичних репресій щирою молитвою, хвилиною мовчання і запалюванням поминальних свічок.