Головна » Події » НЕПОВТОРНІСТЬ ЛІНИ КОСТЕНКО
14:15
НЕПОВТОРНІСТЬ ЛІНИ КОСТЕНКО
фото НЕПОВТОРНІСТЬ ЛІНИ КОСТЕНКО

Безумовний класик, чиї твори давно увійшли до навчальних програм, стали піснями, символами й оточили нас з усіх боків. Безкомпромісна, принципова, вимоглива, горда. Часом різка, з блискавичною реакцією і неабияким почуттям гумору.
Усе це – про Ліну Костенко.
Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами. Усе своє життя письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї. Нині вона воліє мовчати, а з нами говорять її твори.
Ліна Василівна Костенко народилася в сім’ї вчителів 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина переїхала до столиці, де Ліна закінчила школу.
Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро». Перші вірші Ліна Костенко побачили світ в 16 років.
Після закінчення середньої школи майбутня поетеса навчалася в Київському педагогічному інституті, потім – у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.
Одразу після завершення навчання Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезій «Проміння землі».
Друга збірка «Вітрила» вийшла в 1958 році, за нею – збірка «Мандрівки серця» (1961). Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім була до вподоби її творча діяльність.
«Зоряний інтеграл» 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім’я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала «в шухляду» та стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників.
За час вимушеного мовчання поетеса не сиділа склавши руки та створила свої найкращі твори: «Берестечко», «Маруся Чурай» та поезії, що згодом ввійшли до збірок «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність».
Повернутися до читачів Л.Костенко змогла лише 1977 року: тоді опублікували збірку її віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го - історичний роман у віршах «Маруся Чурай», який чекав свого виходу 6 років. За нього поетеса отримала Державну премію імені Тараса Шевченка.
Після книги італійською «Інкрустації» (1994) та «Берестечка» (1999) Ліна Костенко знову взяла паузу. На 10 років вона вже за власним бажанням зникла з публічного простору України. Вона відмовилася від звання Героя України, а до громадського життя на деякий час повернулася лише в період Помаранчевої революції.
А от літературне повернення Ліни Костенко відбулося 2010 року: письменниця видала свій перший прозовий твір «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж. У січні 2011 року поетеса вирушила в тур-презентацію свого першого роману, але 9 лютого вона перервала свій тур через особисту образу.
Про чоловіків Ліни Костенко відомо не так багато, як зрештою і про її життя загалом. Письменниця була двічі одруженою. Перший шлюб з Єжи-Яном Пахльовським, що став батьком дочки Костенко письменниці Оксани Пахльовської, протривав недовго. Другий шлюб Костенко взяла із директором кіностудії імені Довженка Василем Цвіркуновим. Разом вони прожили 25 років, аж до його смерті. У цьому шлюбі Ліна Костенко народила сина Василя.
Сучасний літературознавець Григорій Клочек зауважив: «Ліна Костенко - прямий духовний нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка. Поетів такого масштабу, такого дарування народжується мало - один-два на століття. Вона наближена до Істини. У неї абсолютний слух до «голосу віків...».
До дня народження  письменниці  Публічна бібліотека ім.М.Яцківа підготувала віртуальну книжково-ілюстративну виставку-огляд «Слова як сонце сходили в мені».
На абонементі діє книжкова виставка «Неповторність Ліни Костенко». 
Тож, щиро запрошуємо ознайомитись ближче з творами геніальної письменниці.


 

Всі зображення до публікації НЕПОВТОРНІСТЬ ЛІНИ КОСТЕНКО
Категорія: Події | Переглядів: 73 | Додав: admin | Рейтинг: 5.0/2