Защораз, коли минаю Саджаву по дорозі на роботу до Хмелівської школи, нагадую собі ім'я Богдана Середюка, Бо це його родинне село, яке свого часу не оминули Олекса Довбуш та Іван Вагилевич. А через сто років історики згадуватимуть ім'я і Богдана Середюка. І писатимуть: жив, вчився і багато чого добився. Дуже любив шкіру і тому працював на Івано-Франківському шкіряному підприємстві. А далі втямив, що фах інженера-електрика йому в житті більше стане в нагоді (невже знав, що світло вимикатимуть на початку 90-х років і наприкінці 2022 p.?). І знання електрики дозволить йому легко користуватися парафіновою свічкою. Це – жарт, бо Середюк Богдан завжди добродушно усміхнений чоловік із добрим серцем. Оминемо його навчання в Москві, щоб вже нині згоріла, як у Лєрмонтова «...Москва спаленная пожаром».
Не знаю, коли Богдан Іванович відчув в собі Божий дар організаторських задатків, але врешті він став головою обласної організації Товариства винахідників і раціоналізаторів України.
Про його раціоналізаторські проєкти можна писати грубий том. Що він і зробив, аж у 3-х книгах і то все про умільців нашого краю. Він наче підняв на поверхню життєвого океану цілий айсберг імен людей, які мислять і творять раціонально і винахідливо. І цим покращують вигідно людське буття.
Та хто б його, Богдана Середюка на цьому зупинив. Він окрім згаданого ще й специфічний краєзнавець і творець віршованих творів. І хоч мислить раціо, не цурається поетики, яка піднімає людину над буденністю. Ось взірець його віршованого слова із моїм домисленням, де раціо не багато, але є добрий жарт про творчість непересічної людини.
Гроші, честь – оцим будь-хто
Сам розпорядиться –
Лише вино – таке добро,
Що – почнеш двоїтись.
Б.Середюк
Були б гроші, 
Чесні і хороші.
З грішми будь-хто милий
Молодим жінкам і сивим.
Ти налий собі і їм вина. 
Буде п'яна – то твоя вина 
Та нехай у кишені подвоїться.
Хто із нас жінок боїться? 
Хто боїться – не женіться
І за грішми не женіться. 
Це пізнав із творчих мук 
Саджавецький, мудрий Середюк!
        Василь Бабій, член НСПУ