21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови – день, що нагадує про важливість збереження мовного різноманіття та культурної самобутності.
Це свято має глибоку та трагічну історію. 1952 року в Дацці (нині – столиця Бангладеш) студенти вийшли на демонстрацію, вимагаючи визнати бенгальську мову державною. За своє право говорити рідною мовою вони заплатили життям. У пам’ять про них ЮНЕСКО у 1999 році проголосила 21 лютого Днем рідної мови, щоб нагадувати світові: мова – це не просто засіб комунікації, а частина культурної ідентичності народу.
Нельсон Мандела казав: «Якщо Ви говорите з людиною мовою, яку вона розуміє, це йде їй в голову. Якщо Ви розмовляєте з нею її мовою, це стосується її серця».
Для нас,  українців, День рідної мови – це особливий день ,  це спосіб висловити подяку всім творцям української історії.
У читальному залі діє книжково-ілюстративна виставка «Барви рідного слова» з нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Література, представлена на виставці,  висвітлює історію народження та розвитку однієї з наймелодійніших та наймилозвучніших мов світу – української, яка  пройшла крізь століття заборон, але щоразу відроджувалася, стаючи ще сильнішою. Говорити українською – означає продовжувати її історію.
Тож говорімо, пишімо, думаймо рідною мовою. Бо поки звучить наша мова – живе наш народ.