Воно дихає правдою. Воно навчає правди. Воно закликає до правди. І до мудрості. І до любові. І до відданості та вірності рідній землі. Тарас Шевченко так і закликає з глибини століть: "Свою Україну любіть. Любіть її во врем'я люте, в останню тяжкую минуту за неї Господа моліть..." А, може, й не закликає - просто щиро радить, чи просить, чи благає, розуміючи, що тільки любов, тільки згода, тільки порозуміння будує.
Тому слухаймо Кобзаря. Черпаймо глибинну правду з його безцінної спадщини. Щоб на оновленій землі врага не було, супостата, а були син, і була мати, і були люди на землі.
Таким був лейтмотив літературно-мистецького свята "Кобзарева струна не вмирає", що відбулося в районному Палаці культури з нагоди 198-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка.

22 січня в центральній районній бібліотеці відбулась година історії «Соборність  як чинник українського державотворення».
Про день Соборності України розповів письменник-краєзнавець Василь Бабій, подумки повернувши всіх присутніх до вікопомної дати 22 січня 1919 року, коли на Софіївському майдані в Києві відбулося урочисте проголошення Акту злуки – об’єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну державу.

16 січня  читальний зал центральної районної бібліотеки розквітла яскравими українськими національними строями та наповнився урочистими колядками і щедрівками.
Різдвяно-музичну композицію на прославу Сина Божого і Матінки Марії щиро презентував фольклорно-етнографічний колектив Горохолинської ЗОШ I-III ст., закликаючи присутніх до високої духовності, бажаючи їм в «серці зберегти Христа».

Різдво Христове… Це свято відзначають з глибоким осмисленням життя людини на Землі. «Чи не тому в національних обрядодійствах стільки добра і краси?».
Про все це вистава-феєрія «Святвечір», яка відбулася у Палаці культури. А організували та провели актори-аматори народного театру (керівник Галина Магас) та центральна районна бібліотека.

Пророк після шевченківської доби, символ невичерпної сили українського народу, феноменально багатогранна постать нашої культури та історії – все це постать Івана Яковича Франка.
До 155-річчя від дня народження письменника у районному палаці культури відбувся літературний вечір «Це любов моя плаче так гірко…», яку підготували та провели центральна районна бібліотека та народний театр Палацу культури ( керівник Галина Магас).

1933. Найчорніший час в історії України. І до сьогодні боляче ступати стежками жахливої трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Ніде в світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн. Навесні тридцять третього в Україні помирало двадцять п’ять тисяч людей щодня, тисяча – щогодини, сімнадцять щохвилини. Всього жертвами голоду за неповними даними стало від семи до десяти мільйонів чоловік, з них три мільйони – діти. Про це йшла мова на історичному екскурсі «Пам'ять про голодні роки», який проведений в читальному залі.